ARNICA MONTANA L. – арніка гірська
Багаторічна трав’яниста рослина з родини кошикоцвітих. Має товсте кореневище, від якого відходить багато коренів, пряме стебло заввишки 20-60см з одною-двома парами супротивних дрібних листків (нижні зближені при основі розеткою). Цвіте у червні - липні. Квіти у великих кошичках, оранжево-жовтого кольору. Арніка – рослина гірська. Росте на відкритих місцях – лісових галявинах, полонинах, починаючи з 500 м над рівнем моря і вище. Дуже великі зарості її у Карпатах (на Чорногорі, Бескиді )
Сировина. Для виготовлення ліків використовують кошики рослин (квітки з квітколожем і обгорткою). Дія: спазматична, холеретична і холекінетична. Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Препарат арніки гірської є ефективним засобом лікування нічного мимовільного сечовиділення: вживають настій квіток (20 г. на 1 склянку води) по 1 столовій ложці тричі на день. Відвар коренів (10 г. на 1 склянку води) рекомендують приймати по одній столовій ложці на день. При шлункових і кишкових спазмах, набряках 20 крапель спиртової настойки арніки гірської вживають на грудочці цукру або воді тричі на день (діють гіркота, арніцин, ефірна олія, холін, смоли, алкалоїди)
Д. А. Аксельрод, Г. К. Ніконов, А. Д. Турова (1974) довели, що препарати квіток арніки гірської діють тонізуючи й стимулююче на центральну нервову систему, а у великих дозах – заспокійливо.
