JUNIPERUS COMMUNIS L. – яловець звичайний
Вічнозелений хвойний кущ заввишки до 2 м або дерево заввишки до 10м. листки (хвоя) гострокінцеві, зверху жолобчасті, світло-зелені з синюватим відтінком. Плоди – м’ясисті синювато-чорні шишки з сизим нальотом розташовані на вінках віночками. Цвіте яловець у травні. Росте в гаях, соснових та мішаних лісах, на гірських схилах.
Сировина. З лікувальною метою використовують ягоди ялівцю. Заготовляють цілком достиглими восени і сушать в кімнатній температурі у приміщеннях, що добре провітрюються, на горищах та відкритому повітрі. Дія: сечогінна, жовчогінна, антисептична. Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Настій відвар ягід посилює виділення сечі, дезинфікує сечовивідні шляхи, має протизапальні та знеболюючі властивості.
У народній медицині настій ягід ялівцю вживають при стійкій альбумінурії, уретриті, при хронічному пієлонефриті, циститі, уретриті. В суміші з іншими лікувальними рослинами ялівець широко використовують для лікування гастриту, жовчокам’яної і сечокам’яної хвороб, подагри, поліартриту.
По 1 столовій ложці через 3 год як сечогінний засіб та при набряка.
1 столову ложку суміші настояти на 1 склянці окропу протягом 4 год, процідити. Настій вживати по півсклянки тричі на день за півгодини до їди для поліпшення травлення та посилення перистальтики кишок.
