ARTEMISIA ABSINTHIUM L. –полин гірський Багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих заввишки до 1 м, сріблясто-сірого кольору, з різким запахом, гірка на смак. Стебло пряме , у верхівковій частині галузисте. Листки шовковисто-сірі двічі пірчасторозсічені, чергові – ланцетовидно, приквіткові – трилопатеві. Суцвіття – кулясті кошики, зібрані в однобоку волоть. Квітки трубчасті, жовті. Цвіте у липні-серпні. Росте як бур’ян поблизу жител, вздовж доріг, у засмічених місцях, на необроблюваних полях.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву ( вкриті листками верхівки стебел) і окремі листки. Збирають під час цвітіння рослини, зрізують верхівки квітконосних стебел. Сушать у затінених місцях, розкладаючи тонким шаром. Зберігають у сухому приміщенні окремо від інших лікарських рослин, які можуть перейняти запах полину. Дія: посилює секреторну діяльність залоз і регулює функцію травного каналу, має жовчогінну та жовчотворну здатність, глистогінну, протимікробну та інсектицидну властивості.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. У народній медицині препарати полину – настої, настойки та екстракти (здебільшого в поєднанні з іншими, подібними за своєю дією на організм, рослинами) – застосовують як гірко-пряну речовину, що збуджує апетит. Вживають при жовтяниці, захворювання печінки, запальних процесах у сечовому міхурі, нирках, при набряках і хворобах селезінки. У помірних дозах полин виявляє заспокійливу дію (особливо олія з насіння) при безсонні, постійному запамороченні, кишкових спазмах, а також при ядусі. Листки вживають як протиглисний, збуджуючий апетит і поліпшуючий травлення засіб. Для цього рекомендують таку суміш: Порошок листків полину гіркого (2-3г), порошок лакричного кореня (2г), порошок зеленого анісу звичайного (0,5). Вживають протягом 5 днів натще. Поєднання пива дає позитивні наслідки при гласній інвазії.
