Verbena Officinalis L. – вербена лікарська.(не хвощ суха)
Багаторічна трав’яниста рослина з родини вербенових. Стебло заввишки до 1 м, прямостояче, вгорі галузисте, з шорсткими краями. Листки супротивні; середні – три роздільні, з нерівно зубчастими частинками; верхні – довгасті, цілокраї. Квітки блідо – лілові, зібрані в рідкі колоски, вгорі – у велику волоть. Листки без запаху, на смак терпкі. Цвіте вербена з червня до вересня. Поширена по всій території України. Росте при шляхах, на сухих луках, узліссі, смітниках, у місцях руїн.
Сировина. З лікувальною метою використовують листки вербени, які збирають під час цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Сушать сировину на чистому повітрі або у приміщенні. Зберігають у паперових мішках або дерев’яних ящиках.
Дія:жовчогінна, протиалергійна і тонізуюча. Фармакологічні властивості і застосування в медицині. Вербена лікарська використовується лише у народній медицині. Згідно з даними М. А. Носаля (1958) і О. П. Попова (1965), відвар листків рослини вживають при хворобах печінки й селезінки, для поліпшення обміну речовин, при жовтяниці, розладах травлення, а також при атеросклерозі і тромбозі. Її препарати ефективні при виснаженні організму, кволості, анемії, мізерній менструації, бронхіті і як депуративний засіб при фурункулах та висипах.
Готують чай з вербени лікарської. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подроблених листків і настоюють 10хв. П’ють чай по 1 склянці на день, ковтками. В суміші х коренем перстачу прямостоячого вербену використовують при анемії. По 1 чайній ложці обох компонентів беруть на 1 склянку окропу і настоюють. При атеросклерозі, тромбозі щогодини вживають по 1 столовій ложці напару 1 столової ложки листків вербени в 1 склянці окропу.
