1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, балів: 5.00 з 5)
Loading...Loading...

Порівняно з 1980 роком кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням збільшилась в 1,4 рази, баз відпочинку – майже у 3 рази, туристичних баз більше як в 2 рази. Одночасно в 1,8 рази зменшилась кількість санаторіїв-профілакторіїв. Табори відпочинку функціонували раніше як літні піонерські табори і були на утриманні різних установ.

Необхідно також відзначити, що існуючі в регіоні рекреаційні об’єкти підпорядковані різним міністерствам, відомствам, організаціям, що ускладнює процес управління рекреаційною сферою як єдиною галуззю.
Більшість установ санаторно-курортного профілю належать профспілкам, координацію яких здійснюють Трускавецьке, Прикарпатське і Закарпатське територіальні управління.

Відпочинкові об’єкти, як правило, знаходяться на балансі різних відомчих підприємств, установ і організацій.

Процес роздержавлення і приватизації вплинув також на акціонування рекреаційних об’єктів, передачі їх в оренду трудовим колективам. Прикладом цього може бути Трускавецький санаторій “Дніпро-Бескид”, який перейшов у власність трудового колективу. Це дало відчутні результати в процесі обслуговування рекреантів, розвиваються зв’язки з іншими країнами на основі лікування і відпочинку.

В Україні вартість акціонерного капіталу за 1 півріччя 2009 р. досягла 156,6 млрд.грн., що становить приблизно 25% ВВП. Банківські інвестиції в економіці не перевищують 20% ВВП.

Такий рівень приватного капіталу в країні з ринковою економікою не забезпечить належних темпів економічного зростання.

Якщо до 1990 р. майже половина бюджету країни спрямовувалась на інвестування виробництва, то тепер на цей напрямок виділяється не більше 10-12% бюджетних засобів.

Протягом 1992 – 1995 років спостерігався своєрідний спалах на ринку туристичних послуг завдяки створенню великої кількості підприємницьких структур, основна діяльність яких зводилась до відправки туристичних груп за кордон.

Класичний варіант туристичного ринку передбачає оптимальну структуру потоків: наприклад, на 3-х іноземних туристів, що в’їжджають в країну, має припадати 1 вітчизняний, що виїжджає. При такій структурі туризм є економічно вигідним. У нас, в основному завдяки новим формуванням, така структура була спотворена до крайності: приймали 1 іноземного туриста, а більше ніж 10 своїх відправляли за кордон. Внутрішній туризм, орієнтований на вітчизняного споживача, фактично випав з поля зору туристичних структур.

Необхідно відзначити, що потім тимчасовий спалах активності на регіональному туристичному ринку починає згасати: на ньому залишились найбільш сильні фірми. Більшість фірм не витримали конкуренції, але основна причина спаду туризму в країні – низька платоспроможність населення внаслідок економічної кризи, яка діє протягом останнього року.

Аналіз стану рекреаційного ринку рекреаційних послуг показує, що він знаходиться на початковій стадії формування на шляху до європейських стандартів. Тому ключовим питанням сьогодні є не збільшення кількості об’єктів (хоча це теж важливо), а налагодження конкурентоспроможного ринку послуг з використанням існуючої рекреаційної бази, яка теж вимагає постійного вдосконалення.

Відносно матеріальної бази, яка створена в регіоні, то слід наголосити, що вона вже сьогодні не задовольняє існуючого попиту на рекреаційні послуги, в структурі якого в останні роки відбуваються зміни, зокрема, ростуть потреби у зимовому, у т.ч. гірськолижному відпочинку.

Необхідно створити зимові бази відпочинку в районі Борислава, Старого Самбора, Підбужа, Кропивника, Підгородцях. Це місця, де налагоджується транспортне сполучення і гори мають належні схили для різної складності лижних трас.



Розрахунки і прогнози фахівців щодо попиту на зимовий туризм показують, що він очікується в обсязі понад 4 млн. чоловік на рік (лише для потреб відпочинку і туризму). Разом з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги в регіоні складає не менше 6 млн. чоловік. В той же час сумарна місткість рекреаційних об’єктів регіону у 8 – 10 разів менша, ніж в аналогічних регіонах за рубежем. Не відповідають міжнародним стандартам умови сервісу в рекреаційних закладах, відсталою є система інфраструктурного забезпечення.

Орієнтовану оцінку потенційних можливостей Карпат можна отримати також шляхом співставлення з близькими за природними особливостями зарубіжними регіонами – аналогами, які інтенсивно використовуються в рекреаційних цілях. Наприклад, Альпійський регіон площею 180 тис.км2, де рекреаційна завантаженість оцінюється як гранична, щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і понад 60 млн. туристів, які здійснюють в Альпи одноденні поїздки. В розпал сезону тут щоденно перебуває 10 млн. туристів і 2 млн. екскурсантів вихідного дня.

У Карпатському регіоні граничні для цього показники перспективної рекреаційної місткості становлять:

  • одноразова кількість – 2,2 млн. чол.;
  • річна кількість – 8 млн. чол. туристів і відпочиваючих;
  • екскурсантів і туристів вихідного дня – близько 12 млн. чол.


  • На даний час, враховуючи непідготовленість території до підвищення рекреаційних навантажень, відсутність спеціалізованої інфраструктури і низьку екологічну культуру населення, фактична рекреаційна місткість Карпатського регіону не повинна перевищувати 50% від перспективної. Досягнуті показники обслуговування рекреантів нижчі від можливих в 3 – 4 рази. Таким чином, резерви освоєння рекреаційного потенціалу Карпат цілком достатні для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу в екологічно допустимих межах.

    Автор: Ф.Мазур