Бузина чорна

Бузина чорна (родина жимолостеві)
Кущ або невелике дерево 2-6 метрів заввишки з попелясто-сірою корою, на якій виразно виступають сочевички; серцевина гілок біла, м’яка. Листки супротивні, непарно пірчасті, з п’ятьма-сімома листочками; листочки яйцевидні або видовжено яйцевидні, на вершку загострені, по краях пилчасті.

Квітки білі, дрібні, зібрані щитковидним суцвіттям. Плоди – соковиті, ягодоподібні, чорно-фіолетові кістянки, з 2-4 кісточками. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в липні-серпні.
Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, плоди, кору, коріння та листя.
Фармакологічні властивості та застосування в медицині. Квітки використовують як потогінний, жарознижуючий і протикашлевий засіб при простудних захворюваннях, грипі, ангіні, захворюваннях органів дихання; сік ягід – як послаблюючий, при виразковій хворобі шлунка, захворюваннях печінки, цукровому діабеті; у народній медицині екстракт кори – як послаблюючий, потогінний, сечогінний; молоде листя – як кровоспинний, сечогінний, протизапальний, антисклеротичний, послаблюючий та болезаспокійливий засіб при шлункових захворюваннях. Квітки входять до складу потогінних та послаблюючих зборів.

Лікарські рослини Карпатського краю