Ласкавець золотистий

BUPLEURUM AUREUM FISCH – ласкавець золотистий
Багаторічна трав’яниста рослина з гіллястим стеблом заввишки 30-150 см. Листки тонкі, яйцевидні, з сизуватим нальотом, охоплюють стебло біля основи. Квітки жовті, зібрані в зонтики, оточені обгорткою з трьох-п’яти великих яйцевидних листків. Плоди – темно-коричневі продовгувато-еліптичні двосім’янки. Росте ласкавець золотистий на лісових луках, у рідких хвойних і березових лісах, на узліссі, по берегах річок. Поширений в Карпатах, на Чорногорі. Цвіте в травні-червні.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву ласкавця. Збирають надземну частину рослини під час її цвітіння і сушать на вільному повітрі або в приміщенні, що провітрюється.
Дія. Жовчогінна, ранозагоювальна, жарознижуюча, тонізуюча.
Фармакологічні властивості і застосування в медицині. У народній медицині застосовують відвар коренів ласкавця при лікуванні малярії, а свіжі і сухі листки – для швидкого гоєння ран. Настої надземної частини рослини при інфекційних хворобах, що супроводжуються гарячкою, запамороченні та головному болю.
Як зовнішній засіб настій трави ласкавця золотистого призначають для обмивання шкіри при ураженні її гнояками та свербежі (В. П. Махлаюк, 1967).

Лікарські рослини Карпатського краю