Одним із найвеличніших пам’яток архітектури Карпат є минула резиденція буковинських митрополитів, що розташована в Чернівцях, Східних Карпатах.
Збудували резиденцію митрополитів Буковини і Далмації у 1862-1882 р. за задумом видатного чеського зодчого Йозефа Главки. При будівництві резиденції в основу закладено мавритансько-візантійський стиль.
Резиденція складається з комплексу палаців, а саме головного корпусу, духовної семінарії із церквою Трьох Святителів та пресвітерії.
Зараз у приміщенні Митрополичий палац є головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
У головному корпусі були просторі апартаменти митрополита, де він робив та перепочивав, зали для прийняття гостей. В головному корпусі найвеличнішими і найкрасивішими є Синодальна (Мармурова) та Червона (засідань) зали. На сьогодні Синодальна (Мармурова) зала є лише копією, пошкодженої пожежею у 1944 р. Мармурова зала оздоблена мармуром, обставлена бічними колонами, долівка вкрита мармуровою мозаїкою, а стелі розмальовані у формі куполів.
На стінах Червоної зали (зали засідань) можна бачити китайський шовк, декорований орнамент на стелі, та червоний бук на підлозі. Одна із стін має величезне венеціанське дзеркало, яке нараховує п’ять шарів срібла.
Над головним входом корпусу, по самій середині, височиться вежа з годинником та куполом, яка оздоблена зірками Давида по колу. Це пам’ять про допомогу при побудові митрополії від єврейської громади Чернівців.
Зліва від Митрополичого палацу діяли духовні навчальні заклади, а праворуч – дяківська школа, музей та фабрика свічок.
На сьогодні Митрополичий палац перебуває під опікою ЮНЕСКО і приймає спудеїв.