Львів постав у середині XIII століття, як столиця могутньої східноєвропейської держави – Галицько-Волинського князівства.

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Щодо Львова традиційними є багато епітетів. Розповсюдженою є назва «Місто Лева».

У XVIII-XX століттях у складі Австро-Угорської імперії місто Лева стає відомим, як місто технічних інновацій, зокрема тут вперше у світі винайшли гас і гасову лампу. На початку XX століття місто стає столицею третього у світі регіону за видобутком нафти після США і Росії.

Середня висота Львова над рівнем моря — 289 метрів.
Найвища точка міста — гора Високий замок (413 м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці Полтві (притока Бугу), але в XIX столітті її пустили через головний міський колектор (під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола).

Краса та історія міста чарує туристів з усього світу, і тому, Львів було прийнято до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Завдяки своєму міському середовищу і архітектурі він є особливим прикладом поєднання архітектурних і мистецьких традицій Східної Європі та традицій Італії і Німеччини.

У Львові розміщено найбільше пам’яток історії та архітектури в Україні – 2500. Це пояснюється давнім освоєнням цієї території, порівняно високим економічним розвитком та значною густотою населення. Львів розташований на перехресті важливих торговельних шляхів з півночі на південь і з заходу на схід. У Львові збереглися визначні пам’ятки, починаючи від ХII ст. Особливо цінними є архітектурні ансамблі площі Ринок (XV—XIX ст.), вулиць Вірменської (XIV—XIX ст.) та Руської, які занесені до списку світової архітектурної спадщини ЮНЕСКО. Мистецьку цінність європейського масштабу мають ансамблі Успенської церкви (XVI—XVII ст.) , Святоюрського (ХVII ст.) та Вірменського (XIV—XVIII ст.) соборів; Домініканського костелу (ХVIII ст.)