Територія областей Карпатського регіону України складає 56,6 тис.км2 (9,4% від загальної площі України). На ній проживає 6187,1 населення (12,9% від загальної кількості населення в Україні).
Головними передумовами формування природно-рекреаційного потенціалу областей Карпатського регіону, розвитку санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму є власне рекреаційні території, мінеральні води і лікувальні грязі.
Специфіка рекреаційних послуг як особливої продукції полягає в тому, що послуги не накопичуються, не транспортуються, не існують окремо від виробників, тобто вони споживаються в основному в момент надання.
Економічний аналіз обсягів послуг, наданих населенню по областях Карпатського регіону, показує їх різнорідність і значну диференціацію. Так, в Закарпатській області рівень реалізованих послуг у розрахунку на 1 особу у 2008 р. складав 207 грн., що становить38,6% середнього обсягу по Україні. Аналогічні показники характерні і для інших областей, за винятком Львівської області, де обсяг реалізованої продукції на 1 особу населення становив 517 грн., або на 14,4% більше середнього по Україні.

Становище, що склалося щодо економічного стану у більшості областей Карпатського регіону, свідчить про нерозвинений ринок праці (високий рівень безробіття), низький рівень матеріального добробуту і умови проживання населення. В той же час у Закарпатській, Чернівецькій і Львівській областях найбільш сприятливе соціальне середовище.

В зв’язку з таким становищем при виборі пріоритетів галузей і сфер діяльності господарського комплексу Карпатського регіону за основні критерії їх функціонування можуть бути взяті:

Рекреаційні системи функціонують в сфері відпочинку і туризму, тобто формуються і розвиваються при взаємодії груп людей з природними ресурсами, культурно-історичними комплексами і т.д., характеризуються особливостями взаємодії великих, складних і динамічно розвинутих господарської, агропромислової, соціальної, екологічної і т.д. систем.

Рекреаційна галузь України належить до соціально орієнтованого суб’єкта ринкової економіки, який має на меті повне задоволення рекреаційних потреб всіх верств населення.

Аналіз структури доходів населення України свідчить, що заробітна плата була і залишається основним елементом загального обсягу сукупного доходу. Це необхідно враховувати при аналізі і прогнозуванні ринку послуг. Межа аналізу ринку послуг обумовлена виявом кількісних і якісних характеристик ринкових процесів, зв’язків між ними, закономірностей і тенденцій їх розвитку, а також факторів, під впливом яких формується те або інше співвідношення попиту і пропозиції рекреаційних послуг. У сільській місцевості проживає сьогодні близько третини населення, яке переважно зайняте в агропромисловому виробництві, де створюється третина внутрішнього валового прибутку. В той же час оплата праці у сільському господарстві тривалий час є найнижчою серед галузей економіки і складає 47,4% від загального середнього рівня в Україні.

В даний час наявний потенціал курортно-туристичної галузі в Карпатах використовується недостатньо ефективно. Основні причини ситуації, що склалась, такі:

Таким чином, споживчий попит повинен врахувати територіальні розбіжності в рівнях життя населення окремих регіонів України і рекреаційних потребах, оптимальне поєднання яких забезпечить створення умов відтворення трудового потенціалу, покращення здоров’я населення всіх соціальних груп, дасть можливість виявити реальні диспропорції в розвитку окремих галузей і споживання її продукції, упорядкування пріоритетів виробництва окремих видів продовольства.
Автор: Ф.Мазур