Нелегко уявити Ужгород без його старовинного замку. Фортеця Унг є прикрасою Ужгорода, його емблемою та охоронцем.
Замок розміщений на пагорбі вулканічного походження. Фортеця опановує величезною територією. З трьох сторін вона оточена вирубаним в скелі сухим ровом, який у разі потреби заповнювався водою. Зі сходу її захищає крута прірва.
За час свого життя-буття замок неодноразово перебудовувався. Фортеця відрізняється могутнім бастіонами, з яких обстрілювали підступи до бастіону. Стіни утворені з каменю, лише де-не-де закладені цеглою.
Могутньою домінантою замкового комплексу є двоповерховий комплекс (побудований Другетами) з гербом, на якому окреслено чотири дрозди.
У дворі замку першим зустрічає відвідувачів фігура Геракла, що бореться з лернейскою гідрою. В замок Геракла перевезли в 1947 році з села Ужок, а виготовлений в 1842 році на заводі на Закарпатті.
Неподалік від Геракла нас чекає вісник богів-олімпійців Гермес. За однією з версій, ця постать свого часу виконувала функції грубки – на це показує кругла діра на голові Гермеса.
За кілька кроків від Гермеса ми бачимо турула – міфічну птицю древніх угрів з широко розправленими крилами. В замок скульптура потрапила з с.Вілки (Виноградівський район) – місцевості переможної битви Ференца Ракоці II з австрійськими військами.
Посеред замкового двору помітно залишки храму святого Юрія. Протягом століть, він призначався замковим костелом і усипальницею Другетів. Замковий костел колись став свідком неординарної події-24 квітня 1646 тут відбулося підписання Ужгородської унії. В цей день 63 православних батюшки склали присягу на вірність Папі Римському.
Усередині палацу знаходиться невеликий двір. Посеред нього зберігається колодязь, що поставляв в замковий гарнізон воду. Під кріпосними стінами та поблизу них існує розгалужена мережа підземель, які до сих пір погано вивчені.
Ужгородський замок володіє найбільшими музейними експонатами Закарпаття. У фондах запасників міститься більше ста тисяч експонатів. Серед яких можна зустріти такі унікальні, як збірник бронзових скарбів та кельтських античності, «Королівське Євангеліє» 1401 року. Є «Мукачівський Псалтир» 15 століття, «Біблія Руська» Франциска Скорини 1519 року. Також «Острозька Біблія »Івана Федоріва 1581 року, «Лексикон славеноросский »Памви Беринди 1627 року, «Анфологіон» 1619 року. Варта уваги нумізматична колекція 12000 давньоримських, старовинних угорських, австрійських, польських, чеських та інших монет. Є колекція холодної і вогнепальної зброї XIV-XIX століть.
Цікаво повідають екскурсоводи і про історію замку. Так, знаменита хроніка Аноніма «Діяння угорців» зараховує створення фортеці Унг до 9 століття і зводить його з легендарним князем Лаборцем. В цей час, стародавні кочівники угри, переслідувані печенігами, покинули північно-причорноморський степ, перетнули Карпати і взяли фортецю.
У 1086 році фортецю не захопили половці хана Кутеська. А ось в 1241 році монголо-татари, спустошили київські землі, прорвали оборону в районі Верецького перевалу, опанували і розвалили фортеці Унг і Мункач (Мукачево). Унг був знищений повністю. Тільки через півстоліття, після того, як зникла небезпека монгольських набігів, фортеця була відновлена на первісному місці з міцного андезиту та базальту.
У 1290 році угорський король Ендре III дарував Ужгород канцлеру Обо Омодею. Королем Угорщини став представник династії Анжу – Карл-Роберт. Омодей разом з деякими феодалами не визнав нової влади. І в 1312 році королівські війська розгромили цей союз. Король відібрав маєтки в Омодея і передав їх вельможі Петру Петенко (Петуні), який незабаром теж зрадив короля правнукам Данила Галицького Андрія і Лева Юрійовича, обіцяючи одному з них угорський трон. Але в 1321 році король дотла зруйнував війська змовника.
Після зради, король дарував фортецю Філіпа Другети, з яким прибув до Угорщини ще в юному віці. Другети хазяйнували Ужгородським замком майже чотири століття. За їх правління фортеця перетворилася у великий будівельний майданчик. До будівництва залучили фортифікаторів з Італії та Франції.
Після втрати Угорщини незалежності в битві під Могачем (1526 рік), Ужгородський замок став опорним місцем Габсбургів в їх карпатських володіннях.
Але зі смертю Валентина Другета в 1691 рік, славний рід згас. Про це свідчить перевернутий сімейний герб над труною.
Фортеця Унгвар стає власністю угорського магната Міклоша Берчені. Ужгород відчуває період свого розквіту, а замок перетворюється на центр культурного і політичного життя. У ньому влаштовується величезна бібліотека, значна колекція живопису, відбуваються пишні прийоми та бенкети. Біля підніжжя розростаються розкішні парки і сади.
У 1711 році Ужгородську фортецю, разом із Закарпаттям, окупували австрійські війська. Замок прийшов в занепад. Картини, меблі вивезли.
З 1775 року в замку розмістилася духовна семінарія, яка діяла до 1945 року. Зараз це краєзнавчий музей.
Втім, про всі експонати Ужгородського замку в межах статті розповісти нереально. Треба самому відвідати замок, почути його давню історію, споглядати на експонати, зробити фотографії. Приємних вражень Вам.