Архикатедральний собор Святого Юра у Львові вважається головною святинею українських греко-католиків.
Розташований на Святоюріївській горі, за адресою: площа святого Юра № 5 м.Львів. Висота над рівнем моря — 321 метр.

Історія Собору

З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу. Бароковий собор (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341). Рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762). Будинків капітули. Тераси з двораменними сходами. Ажурної огорожі довкола соборового подвір’я з двома брамами в подвір’ї (1771). Та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період, що тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з’явилася остання з існуючих нині будівель.

Стара церква не раз зазнавала руйнацій та реконструкцій. Але більшість істориків переконує, що древній храм за своїми безкомпромісними архітектурними рисами та фізичним обсягом наближався до первісного вигляду Вірменської церкви у Львові, тобто однобаневий храм.
Час будівництва сучасного собору св. Юра зійшовся з роками спорудження іншого архітектурного шедевру Львова — Домініканського костелу.

Роботи видатних українців

Задум нового будівництва на Святоюрській горі належав митрополиту Афанасію Шептицькому. Будівництво греко-католицької катедри розпочалося у 1744 за проектом Б. Імеретина. Роботи тривали аж до 1764, а оздоблення до 1772.
Храм стоїть на терасі, до якої ведуть двомаршеві сходи, прикрашені балюстрадою і скульптурами С. Стажевського. Фасад храму акцентований монументальним порталом з постаттями отців східної церкви Афанасія і Льва роботи скульптора Й.-Г. Пінзеля. Також робота Пінзеля – скульптурна група «Юрій-Змієборець», що увінчує аттик.

Собор Св. Юра закладений на грецькому рівнораменному хресті з чотирма каплицями між раменами хреста й мініатюрними банями під покрівлею.У центрі з великою банею на широкому барабані, що спирається на попружні арки. Угорі споруда охоплена карнизом. Численні пілястри, парні (на барабані) і подвоєні на стінах собору, увінчані кам’яними рококовими ліхтарями, надають будові несуперечливості. На вході до катедри побудовані паристі сходи з рококовою ажурною балюстрадою, оздобленою вазами та путами. На фасаді обабіч головного входу статуї митрополитів Атанасія і Лева, над входом балкон, високе вікно, причілок з гербовим щитиком Шептицьких й аттікою, завершеною кінною статуєю св. Юрія-Змієборця (скульптор Йоган Пінзель). Подвір’я перед катедрою замикають дві рококові брами, прикрашені алегоричними постатями, що символізують Віру й Надію та Церкву Риму і Церкву Греції.

Над розписом намісних ікон храму працював знаменитий український живописець Лука Долинський. А видатний скульптор М.Філевич створив фігурне обрамлення воріт та оздобив двомаршеві сходи.
Найціннішою реліквією храму вважається Чудотворна Ікона Пречистої Діви Марії (XVII ст.), що була привезена до собору Святого Юра у 1764 році з Теребовлі.

На дзвіниці Собору святого Юра — найстаріший в Україні дзвін, вилитий, згідно з написом на ньому, 1341 року.